Конкурс підручників для 4 класу виходить на другий етап. Тим часом ми згадуємо фаворитів учителів у відборі 3 класу. Серед них були й підручники УОВЦ «Оріон». Розуміємо, що торік учителі не помилилися, бо й досі збираємо багато вдячних відгуків. (Цього року теж придивляйтеся!)
Наші видання не оминають і випадкових читачів. Так до наших несподіваних читачок втрапила Світлана Соколова, журналістка з 30-річним досвідом, член Національної спілки журналістів України. У її руках опинився підручник «Українська мова і читання» для 3 класу. Досвідчена медійниця написала відгук на першу частину.

Дисонанс очікувань і реальності. Ось, що спонукало пані Світлану гортати підручник далі і далі. Красива обкладинка ховала гостроцікавий зміст (що часто не властиве навчальній літературі). Аналіз підручника з української мови від нашої читачки більше схожий на маршрут пригодницької мандрівки з правилами, перепонами й винагородами.
Юні туристи побачили дивну вивіску «Львівська копальня кави», — учням пропонують познайомитися із текстом, аби зрозуміти походження назви. І вони дізнаються, що у львів'ян є легенда, ніби львівську каву виготовляють не з плодів кавового дерева, а видобувають у копальні, як вугілля. Далі відповідна картинка-позначка й текст, радять прочитати виділені в тексті слова з апострофом і пригадати, коли ставиться цей знак. Правило за правилом подається логічно, ненав'язливо, навчання перетворюється на гру, під час якої все запам'ятовується легше.

Виконання деяких завдань нагадує розгадування кросворда. Водночас цікавий формат вправ — це не просто доказ креативності автора. Це обміркований крок на шляху до легкого сприйняття змісту навчальної книги:
Школярі намагаються дізнатися невідоме про рідну країну з нових історій. Але фокус у тому, що добратися до чергової з них можна лише, якщо пригадаєш правило чи виконаєш інше завдання. Це додає відчуття впевненості у собі, а навчання перетворюється на пригоду з успішним подоланням труднощів. І навіть у зовсім маленьких читачів такий підхід формує характер!

Читати підручник легко й цікаво. Особливу роль, на думку Світлани Соколової, тут відіграли умовні позначення-картинки, діалогічність викладу, друзі-персонажі, дібрані тексти:
Вони [автори — прим. ред.] розповідають дітям факти, відомі навіть не всім дорослим, і в тебе виникає бажання прочитати наступну історію. А розповідають їх герої книги — друзі-діти та живий смартфончик, які улітку подорожували й побували у різних куточках України.

Сюжетна концепція підручника формує в учнівства мотивацію вчитися. Катерина Пономарьова та Любов Гайова свідомо спершу зацікавлюють новим і невідомим, а далі пояснюють, як вивчене знадобиться в житті, де його застосувати та як запам’ятати й відпрацювати:
Виробленню мотивації сприяє спілкування автора з дитиною у вигляді бесіди, виразна образна мова видання, логічний виклад матеріалу, вдало дібрані тексти. Така ж місія у додаткових повідомлень, елементів гумору, ігрових ситуацій, персоніфікованих формулювань завдань, заохочень учнів до висловлення власної думки, занять творчістю тощо.
Ознайомитися з повним текстом рецензії Світлани Соколової можна тут.
Ми дякуємо Світлані Соколовій за глибоке проникнення, увагу до наших видань. Читайте підручники! Діліться з нами своїми враженнями.
